You are viewing [info]amg2009's journal

Aug. 23rd, 2009

Жива легенда Віл Сміт ( I am legend ) Рецензія


 Чергова екранізація роману Ричарда Метьюсона «Я – легенда»  могла би бути більш вдалою. За Метьюсоном вакцина проти раку визвала епідемію, яка почала швидко поширюватися  з Нью Йорку і призвела до майже тотального знищення людства. В живих залишилися  еволюціоновані люди-вампіри та мізерна кількість  людей  з природнім іммунітетом. Якимсь макаром одним з везучих є військовий вірусолог Роберт Невілл (Уілл Сміт). Саме він має винайти вакцину і спасти людство. Його дім в безлюдному Лонг Айленді, Нью Йорк є його фортецею, його дослідницькою лабораторією.


Агресивні та вразливі до сонячного світла вампіри відповідно бушують тільки вночі. Тому Роберт Невілл погано спить...Але вдень він іх методично висліджує, ловить та проводить над ними лабораторні дослідження заради їх же спасіння...Письменник Ричард Метьюсон змалював паралельне співіснування двох гілок еволюції людини в пост апокаліпсичному світі, за задумкою ж режисера Френсіса Лоуренса вампіри навпаки успішно деградують до рівня диких тварин. З не меншим успіхом вони могли б заробляти на зйомках «ВанХельсінга» чи «Underworld».
 

Повернімося до видовищного, цікавого та принаймні осмисленого в цьому фільмі , на що режисер тратить левову частину зусиль, часу та грошей... Це сцени закинутого, пост апокаліпсичного Нью Йорка. Ці види вражають і захоплюють. Туристична мекка США, шумне , переповнене потоком людей та транспорту, космополітичне місто , яким ми його звикли бачити , через 3 роки  виявляється закинутим, мертвим та безлюдним. Але вночі воно перетворюється в повні небезпеки та хижих звірів урбаністичні джунглі. 


Самотність головного героя, трагічна втрата близьких та його доля у фільмі дуже нагадують «пригоди Робінзона Крузо» з тою тільки відмінністю що у Роберта Невілла є все , що він забажає. Він міг би сто разів залишити Лонг Айленд, але він впевнений , що його місце тут, його місія ще не завершена. Він мусить винайти вакцину! Живе він про цьому досить не погано: грає в гольф на крилі бомбардувальника, «розшиває» на машині та полює на оленів по Бродвею , працює ФМ діджеєм від армії спасіння... Якщо Робінзон знав , що люди ще десь є, то Невілл на це, здається, вже не розраховує. Його єдиним товаришем та супутником є вівчарка. Дослідження вакцини та щоденна рутина не дають його «даху поїхати» принаймні поки кмітливі вампіри не приготують для нього сюрприз. 


Гострі непередбачувані моменти, якісна комп’ютерна графіка та тваринний страх тримають вашу увагу майже до самого кінця...Далі наступає облом. Уілл Сміт героічно повторює подвиг Гастелло, звучить патріотична музика, а на екрані майорить американський стяг – майже повний хепі енд.

За винятком банального кінця фільм заслуговує на міцну 4. Міг би стати культовим , фантастичним хорором  але їм не став. Маємо тур по безлюдному Нью Йорку, агресивну громаду вампірів з вразливою шкірою та людину-легенду Уілла Сміта , який псує їм кров.

 

Рецензія на фільм Нафта (There Will Be Blood (2007) )

 І так фільм режисера та сценариста Пола Томаса Андерсона  “There will be blood” (робоча назва «Нафта») після огляду залишає досить сумбурні почуття.

Історія про «self-made millionaire», нафтового магната Даніела Плейнв’ю ( Daniel Day-Lewis) – яскравий приклад , як на зорі капіталізму творився успішний бізнес. Без зайвих сентиментів,  далекоглядно, обачливо, жорстоко і підступно - це стратегія його майбутньої нафтомонополії..Чи принесло це йому щастя? – запитання тривіальне. 

Видобуток нафти на початку минулого століття в США показаний дуже детально, цікаво і майже документально. Це створює загальний фон картини. 

Це історія про любов до ближніх , жадобу до грошей та віру в бога. Ці біблейскі поняття лежать на поверхні. Вже з перших хвилин зустрічі з Плейнв’ю зароджуються сумніви в щирості його намірів. Він бачить в людях тільки зло, він ненавидить конкурентів і можливо тому бачить їх наскрізь.

Сюжет розвивається досить повільно і невигадливо. Для створення позитивного іміджу в очах потенційних інвесторів,  нафтовиик Плейнв’ю всиновляє дитину  загинутого робітника, він взнає про нерозроблене родовище нафти біля Літл Бостона і далекоглядно скупає навкруги у фермерів всі землі. Конфлікт між ним та місцевим священником Елаєм Сандей ( Paul Dano), якому Плейнвл’ю наобіцяв золоті гори на  допомогу церкві,  назріває. 

Весь фільм сфокусований на Даніелі Плейнв’ю. Безперечно призначення на роль Плейнв’ю Даніеля Дей-Л’юіса було не випадкове. Він - яскрава харизматична особистість. Злий, жорстокий, підступний Плейнв’ю - його типаж. І він зіграв його блискуче і натурально. (Дуже подібний, правда,  на його роль в “The Gangs of  New York”). 

Покірливий святоша Елай Сандей теж далеко не безгрішний. Ексцентричний проповідник з манією величності , з жадобою до грошей пізнається в ньому відразу. Плейнв’ю ледь не падає зі стільця , коли Елай просить в нього за землю «десять тисяч...ніби для церкви». Ключові моменти:  відпущення гріхів та хрещення в церкві Елая , Плейнвл’ю сприймає , як проформу і жарт. В кінці фільма вже Плейнв’ю цинічно примушує Елая голосно зріктися бога та підтвердити що він є фальшивим священником.  “I am the revelation for you!” « Я - відкриття для тебе!» каже він Елаю. Прагнення Даніеля володіти всім самому , знищивши всіх конкурентів, стає стіною , яка відгороджує його від людей. Він проклинає свого сина і залишається самотнім зі своїм непотрібним багатством. 

Щиро кажучи, протриматися дві з половиною години! під психоделію з фільму Стенлі Кубрика “Shining” ...не просто. Ми ще раз впевнилися,  що гроші це – зло! Що щастя - не тільки в бабках, що релігія і церква - корумповані, а віра в бога щира і свята. Але чи не знали ми про це раніше? Пол Томас Андерсон – можливо великий мораліст, але його історія передбачувана і прямолінійна, як дороги в Тeхасі. Так, в фільмі є насилля, вбивста і зрадництво, але цього не достатньо. 
Непомірно розтягнутий фільм, передбачуваність, брак позитивного героя та драматичних поворотів сюжета роблять переглад нудним. Хоча Оскара за кращу чоловічу  роль у фільмі «Нафта» Дей-Л’юіс з другої спроби  таки отримав по заслугам.

Рецензія на фільм American Gangster

Картина видатного англійського режисера Рідлі Скотта (Gladiator, Blade Runner , Aliens) «Американський Гангстер» основона на реалних подіях, які відбувалися в США на початку 70х під час війни у В’єтнамі. Я гадаю, що прикметник «американський» - натяк на походження головного героя, він не італієць, чи ірландець, а свій американський негр! А можливо це спроба добавити балів за рахунок патріотичного «американського бренда» на зразок ...American Beauty, American History, American Killer, American Pie...

Це розповідь про найуспішнішого в історії США «менеджера і маркетолога» в наркоіндустріі Франка Лукаса (грає Дензел Вашингтон). Такий собі позитивний антигерой. Після смерті свого боса і вчителя відомого ньюйорського кримінального авторитета Бампі Джонсона Лукас (його шофер та персональний охоронець) починає діяти. Сам організовує доставку і дистриб’юцію героіна від виробника з Банкока до США, оминаючи всіх посередників оригінально транспортуючи героїн в трупах американських солдат. Тому його «продукт» - якісніший і на пів ціни дешевший за конкурентів. Лукас каже: «Ми продаємо товар , який кращий за конкуренцію!» Підключивши свої багаточисельних родичів, він відкриває мережу легальних бізнесів для розповсюдження і продажі наркотиків. Швидко його бренд «Blue Magic» завойовує шалений попит та турбує конкурентів.

На варті закону ми маємо детектива Річчі Робертса ( грає Расел Кроу). Майже типовий ньюйорський коп зі всіма чоловічими вадами. Але чомусь непідкупний, страшно чесний ( знаходить і відносить в поліцію міліон баксів - дивує і дратує своїм вчинком усіх колег по роботі). Він знає про корупцуію в органах і тому збиває свою команду екс-копів, підпорядковану беспосередньо федеральному бюро.

Лукас тим часом швидко і комфортно збагачується, обростає шикарною нерухомістю, жінкою-місс Пуерто Ріко та звязками з впливовими людьми Нью Йорка. Наживає ворогів серед конкурентів і «публічно засвічується» в колі боссів мафії. На нього, як бждоли на мед, виходить спеціальний підрозділ по боротьбі з наркобізнесом в Нью Йорку на чолі з детективом Трупо (грає Джош Бролін). «Чоловік який носить в Нью Йорку шиншилову шубу за 50 тисяч баксів і ніколи не купив мені чашку кави...- тут щось не так» по-філософськи зауважує він до Лукаса. Трупо контролює ринок наркоторгівлі в місті і бере за це таксу з мафії так регулярно , як ходить на роботу і завжди зявляється там де бабки або наркота! Але Лукас не має намірів ділитися з «crooked cops». Тепер пробдеми пруть на нього зі всіх сторін...

Спочатку детектив Робертс впевнений що за Лукасом стоїть більш впливова фігура. Пізніше факти та свідки вказують на протилежне. Починається масована перевірка військових авіарейсів прибувших з В’єтнаму , Робертс виходить на центр дитриб’юції наркоти. І після рейда всі «зацікавлені» особи опиняються за гратами. Робертс, який виступає в ролі обвинувача в слідстві (молоток! – вдень ловить наркоділерів , вночі вчиться на адвоката) , переконує Лукаса здати всіх мафіозі та корумпованих копів. Він каже Лукасу «Чорношкірий бізнесмен як ти, символізує прогрес, прогрес який позбавить їх (італійську мафію) заробітка...». Від цього Лукас мліє і погоджується видати всіх задіяних в схемі поліцейских. В наслідок чого три чверті особового складу поліції по боротьбі з наркобізнесом Нью Йорка потряпляє за грати. О це називається «зачистка» поліціїї , приклад для нашого шефа МВС!

Це максимально стисло - фабула фільма. Тепер навколо фільму. Награний в стилі фільмів 70х , місцями нагадує епоху кіно «blaxploitation» на кшталт «Шафта» або класичного романтичного гангстерського тріллера з Ал Пачіно «Шлях Карліто». Діалоги якісно підібрані. В сюжеті є маса підфабул та поворотів , але все збирається в органічне ціле. Для реалізму образу камера часто рухається вручну кінооператором. Уповільнення кадра , монтаж , саундтреки хітів 70х ефектно і стильно передають дух того часу. Блискуча гра Дензеля Вашингтона та краща , з часів Гладіатора, робота Расела Кроу. В кінці фільму бувший наркобізнесмен та майбутній адвокат задоволено ідуть на пиво.

Накроманія та боротьба з наркотиками завжди будуть касовими темами в Голівуді. Здається тільки лінивий не знімає про це кіно. « Нам пощастило!» - кажуть сценаристи- «США було, є і буде найбільшим ринком збуду наркотиків.» Підтекстом фільму може бути реальний привід В’єтнамської війни – контроль над постачанням в США наркотиків і роль , яку зіграла в ній американська армія. Пройде ще 5 років і американці знімуть подіний фільм але вже про опіум з Афганістана.

В фільмі присутній расовий акцент. Поява чорношкірого героя , який незвазаючи на всі смертельні гріхи і холоднокровні вбивства , має моральни принципи, міцні родинні звязки і вкінці кінців співпрацює з поліцією, залишає за собою нейтральне або навіть позитивне ставлення до нього. Можливо це задумка режисера , як противага негативному образу чорношкірих бандитів змальваному в 70х у фільмах в стилі «blaxploitation». Та чи інакше корупція в органах виглядає ще більшим злом ніж кримінальний світ з яким ця поліція бореться.

Однозначно в пятірці кращих фільмів 2007.


Mar. 7th, 2009

Буковель Лютий 2009

Вітаю усіх! Повернулися нещодавно з Буковля. Катання - клас! Сніга валом, ціни на прокат, абонент і проживання не новорічні. Народу не багато, черги на витяги не напрягають... Рекомендую траси 22, 16, 11. Машинкою 7,5-8 годин з Києва і ви на місті. Зараз з проживанням проблем не має. Можна їхати спонтанно, знаючи погоду на 2 дня вперед, бажано не на вікенд. Знімав на Canon EOS 30D. 1. 
3.
 
5

 7 
8 
9 
10
11